1 лютого 2025 року виповнився рівно рік, як я очолила Благодійний фонд “Кран”.
Це був дуже нелегкий рік для всіх, хто займається благодійністю та волонтерством. Втім, він ще раз довів, що у нас є люди, які готові бути опорою для тих, хто нас захищав і втратив головне – своє здоров’я.

Наш фонд не має великих міжнародних грантів, його тримають лише приватні донори та український бізнес. І я безмежно вдячна всім, хто нас підтримував, бо сам вашими зусиллями 22 важкопоранених захисників змогли пройти реабілітацію в клініці НОДУС за цей рік та, завдяки Олександр Кулик, Елена Майданник і всій медичній команді, отримати шанс на нове життя.

Я постійно думаю: чи могли б ми зробити більше? І замість відповіді у мене перед очима величезна черга поранених, яких клініка просто не може дозволити собі взяти через брак фінансування. Здається, що скільки не збирай – це лише крапля. Але ж саме з цих крапель і складається море.
Тому ми не шукаємо одного “великого спонсора”, який би закрив усі наші потреби, а натомість наполегливо збираємо спільноту небайдужих людей.

Цьогоріч ми розширили партнерства та знайшли однодумців у дуже різних сферах:
Одеський національний економічний університет, Maestro Hotel Management, Міжнародний жіночий фестиваль Аніма, Garage Sale Community – проводили свої заходи на підтримку фонду і допомагали нам фінансово.
Джазова співачка Лаура Марті – розповідає про фонд на своїх концертах і збирає кошти.
Марина Лук’янова – колекціонерка старовинних ялинкових прикрас провела аукціон з їх продажу в музеї Східного та Західного мистецтва на підтримку фонду.
Світлана Савчук – бізнестренерка, яка багато років допомагає пораненим, а вже третій рік поспіль випускає тематичні календарі, частина коштів з яких йде на реабілітацію військових.
Також ми взяли участь у великих заходах і форумах, щоб розповісти про фонд і залучити ще більше людей до підтримки наших поранених. Серед них: Міжнародний жіночий фестиваль Аніма, Women Leaders For Ukraine, Фестиваль українських брендів WOW ART UKRAINE від Lyudmila Udovichenko, Garage Sale Community та інші заходи.
Дякую кожному, хто допоміг зробити проблему нейрореабілітації важкопоранених помітною для значної кількості людей:
Наталья Лебедева, Ірина Тищенко, Едуард Режинськийi, Ірина Кобихно, Катерина Познанська, Соломія Вітвіцька, Наталія Доброта, Марина Лук’янова, Рейчел Тібо, Корнелія Бойченко, Ганна Мілетська, Нанна Шаш, Олександра Нікітіна, Ганна Горбенко, Ірина Єфімова – завдяки вам через організовані вами заходи, медіапідтримку та публікації у соцмережах про фонд дізналися десятки, а може й сотні тисяч людей.

Окрема подяка тим, хто підтримує нас багато років: EPAM Ukraine, Adbakers, Salutis Print, Hammer, Marine Container Service, Imperial Brands, та багатьом іншим, а також компаніям і людям, які побажали залишитися непублічними.

Радію, що у 2024 році до відновлення нейропоранених приєдналися:
Нова пошта – допомогла в лікуванні свого співробітника, який став до лав ЗСУ і був поранений.
Компанія Ніка Пласт” з виробництва поліетиленової продукції та упаковки.
Нові благодійники: Корнелія Бойченко, Борис Блюхер, Марина Бабіч, Ганна Метельська та всі, хто вирішив залишитися невідомими.

Щиро дякую телеведучій Тетяні Гончаровій, яка зняла сюжети та розповіла про роботу клініки на каналі Рада та у власному каналі на YouTube https://surl.li/fkdbcz

Особлива подяка амбасадорці Olesya Kyrylchuk, яка зібрала навколо фонду потужну команду “300х30х3” – 30 чудових людей, які жертвували впродовж 3 місяців по 300 €. А також, за її ініціативи, японський плейбек-театр 劇団プレイバッカーズ проводить у Японії заходи для збору коштів.

Але разом із цим були і болючі програші: коли ми не встигаємо допомогти всім – це щоразу дуже важко прийняти…

Дякую моїм соратницям по Фонду Светлані Серяковій та Іріні Михайличенко за кожен дзвінок, кожен надісланий лист, кожну спробу знайти рішення навіть там, де здавалося, що його немає. Саме завдяки вам фонд продовжує боротися за кожного пораненого.

Тому ми не зупиняємось. Зараз започатковуємо нову програму “300 сердець допомоги” – щоб ще більше військових змогли повернути собі повноцінне життя.

І коли багато наших колег зараз змушені зупиняти роботу через втрату фінансування, ми можемо продовжувати лікувати поранених. Бо у нас є ви.
Дякую, що ви поруч!