Військове прислівʼя стверджує: «піт рятує кров», бо зусилля витрачені на тренуваннях можуть зберегти здоровʼя не тільки на полі бою, але й і у відновленні після тяжких поранень.
В процесі нейрореабілітації важлива міцна зв’язка лікар – пацієнт. Результативність лікування напряму залежить від того, на що дійсно готовий піти власне сам пацієнт, заради максимально повного відновлення та нейромʼязового контролю довільних рухів. Без неймовірних зусиль з боку пацієнта та його прагнення одужати зусилля медиків та благодійників будуть марними.

Чи здатен пацієнт на самоусвідомлення своєї ролі в цьому процесі? Чи має волю і сили на сміливі виклики і задачі? Чи вперто вірить в результат і концепт, що веде до цього? Чи може тримати жорсткі вольові рамки та обмеження; системну, багатогодинну, безперервну, суворо скеровану роботу, щоденні будні якої, обов’язково принесуть «і мозолі, і синці, і сльози»? Чи зрозуміє різницю між физичними вправами та нейрореабілітаційним маршрутом і далекі наслідки свого вибору, якщо обере физичні вправи?

Усі підопічні фонду перемогли вирок “довічно прикутий до інвалідного візка”. Не гірше за олімпійців, день за днем, місяц за місяцем, на роботізованих високо технологичних тренажерах вони відновляли рухові функції, координацію та когнітивні здібності – здібності, які необхідні задля того, щоб обходити себе самостійно.
Насамперед, це перемога незламної волі до життя!
Дуже вдячні всім, хто підтримує відновлення тяжко поранених Захисників України.

Допомогти зараз - кожен може
Швидко допомогти через Portmone